Міська рада дала дозвіл тресту зеленого господарства на розробку проєктів землеустрою, аби згодом оформити ці ділянки, загальною площею 13,8 гектара, у постійне користування.
Щоправда, без дискусій не обійшлося, хоч і обговорювали це питання наприкінці сесійного засідання. На цікаву деталь у документах звернув увагу юрист Микола Бляшин. Йдеться про зелені насадження — це добре, але чому ж про самі ставки у двох проєктах рішень не згадали?
Микола Бляшин, депутат міської ради Рівного:
— Давайте відкладемо це питання на довивчення, воно ж не «горить». Благоустрій не потребує землі взагалі, і земельна ділянка потрібна тільки для забудови переважно. Моя логіка в тому, щоб тут не з’явилися будинки рибалки — давайте встановимо водні зони, які не допускають забудови. А щодо того, де хтось хоче забудувати, давайте дискутувати. Це великі об’єкти в центрі міста. У нас же є приклад, як трест взяв, а потім перейшло в приватну власність… Тут є водні об’єкти, а вони ігноруються в цільовому призначенні.
Галина Кульчинська, депутатка міськради, застерігає, що схожі історії з «рекреаційними» об’єктами уже траплялися:
— У двох документах пропонується передати ці землі тресту як «земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження…» А озера куди поділи?! І це означає, що цим землям в центрі міста присвоять категорію рекреаційних. Це означає, що їх можна буде приватизувати і (хоча й з обмеженням) робити на них забудови. Інша справа, якби ці землі передавались тресту в тому числі як водні об’єкти: тоді вони були б віднесені до категорії земель водного фонду. А землі водного фонду закон категорично забороняє приватизовувати, і господарська діяльність на них максимально обмежена.
Я і наша фракція за ці питання не голосували. На жаль, вони пройшли 22 голосами депутатської більшості ради з другої спроби. І треба було бачити цей шалений «броунівський рух» в депутатській залі Рівного, коли електронне табло голосувань спочатку показало недостатню цифру «за» — 20 голосів..
Місто вже це проходило, забули? Рекреаційна зона Басового Кута: ну що ви, там буде просто будиночок рибалки! Що маємо на сьогодні? Суцільна комерційна забудова довкола озера і брудна, жалюгідна водойма. В гідропарку визначальними є водойми — очистіть їх спочатку досконало, а потім беріться за благоустрій довкола…. Я не проти формування ділянки — тільки з категорією, яка не дасть вам можливості розпродати її. «Зацікавленість» окремих депутатів аж зашкалювала при переголосуванні цих питань…
Андрій Шевчук, начальник відділу генплану управління містобудування та архітектури, нагадав, що «гідропарк, попри надзвичайну цінність і потенціал, багато десятків років безгосподарно деградував», а зараз триває громадське обговорення концепції майбутньої реконструкції гідропарку:
— Завершитися обговорення має відкритою розробкою концепції та при наявності фінансування проєкту (очевидно, під час війни за грантові чи меценатські кошти). Проєкту, який передбачатиме збереження всього цінного для громади та розвитку території як сучасної міської рекреаційної зони.
Для проєктування та здійснення реконструкції, згідно із законом, необхідним є наявність сформованої земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням, та землекористувача, який це організовуватиме і виступатиме замовником. Тому й відбувається формування земельної ділянки рекреаційної зони з відповідним цільовим призначенням (07.08 — яке не передбачає, окрім елементів благоустрою і інженерної інфраструктури, зведення інших будівель) в рекреаційній зоні міста та передається для компетентного КП «Трест зеленого господарства», яке і має опікуватися цією територією, як і рештою зелених зон міста. Без земельної ділянки можна лише ремонтувати наявне на балансі мощення та елементи інфраструктури…
На ділянках водного фонду не створюються парки, не облаштовуються доріжки та відпочинкові простори. Натомість водоохоронні зони, прибережно-захисні смуги як планувальні обмеження є інструментом обмеження можливості забудови для всіх без винятку цільових призначень ділянок. Ці обмеження там наявні з 2002 року і відображені в містобудівній документації та загалом наразі відображаються у відкритому доступі на міському геопорталі.
Олена РАКС.
