Кафедральний собор Святої Трійці у Луцьку
У кафедральному соборі Святої Трійці у Луцьку – головній церкві Волинської єпархії ПЦУ, на фресках зображені 12 місцевих бізнесменів. Фрески з’явилися у соборі пів року тому в межах реставрації, яка триває п’ять років. Нині більшість портретів заставлені будівельним риштуванням, роздивитися хто саме на них зображений неможливо. Представники єпархії не коментують появу портретів відомих бізнесменів у соборі. Попри на активне обговорення та обурення лучан у соціальних мережах, на сайті Волинської єпархії досі немає роз’яснень з цього приводу.
Щоб зрозуміти наскільки доречно такі зображення на фресках собору, кореспондентка Район.Луцьк звернулася до мистецтвознавця, історика мистецтва Богдана Ворона.
Приховані за риштуванням портрети
За його словами, зображення тих, хто жертвує на церкву та сучасників – давня практика. Зазвичай у храмах зображували церковних діячів-сучасників, козацьку старшину. У ХХ столітті церковна поліхромія – багатобарвне фарбування, давало можливість виразити політичні прагнення українців.
« У 1930-х роках Юліан Буцманюк у церкві Пресвятого Серця Христового у Жовкві зобразив на фресці «Акт Злуки» та діячів УНР та ЗУНР: Петлюру, Скоропадського, Грушевського, Вітовського, січовиків та пластунів, а також Андрея Шептицького. У церкві села Верин на Львівщині вже за часів незалежності в церкві зобразили жителів села, Героїв Небесної Сотні, священників», – розповів він.
Однак такі фрески були б, можливо доречні у нещодавно збудованій церкві, а не на стінах собору – пам’ятки культури національного значення, збудованій ще у 1752-1755 роках, яка перебуває у власності держави.
За словами Богдана Ворона, пам’ятки культури, їхні частини, пов’язане з ними рухоме та нерухоме майно заборонено змінювати. У кафедральному соборі Святої Трійці має бути – паспорт, де фіксують стан об’єкту, твори мистецтва, які є складовою пам’ятки: іконостас, настінні розписи.
«На колишньому сайті УПЦ КП зазначено, що у соборі художниця Лідія Спаська виконала розписи «В’їзд Господній у Єрусалим», «Нагірна проповідь Ісуса Христа», а також частини вівтаря. Чи збережені ці розписи, чи вони є невід’ємною частиною пам’ятки?», – розповів мистецтвознавець.
За замовчуванням на пам’ятках культури нова поліхромія заборонена, користувач пам’ятки та держава мають дбати про збереження давніх розписів.
Реставрація у соборі триває
Як розповів Богдан Ворон, під час ремонтно-реставраційних робіт виконавці мали би пошукати автентичні розписи XVIII століття, і, якщо такі є, за участі міністерства культури вирішити, чи відкривати та реставрувати ці розписи, чи зберігати розписи Лідії Спаської, а не наносити нові зображення.
«Питання, чи доречно було зображувати бізнесменів, нерелевантне, бо йдеться про пам’ятку культури. Загалом нових розписів не мало би бути. Оскільки Свято-Троїцький собор – це пам’ятка національного значення», – додав він.
Нагадаємо, 1 листопада видання misto.media повідомило, що в кафедральному соборі Святої Трійці на фресках зображені 12 місцевих бізнесменів, серед них – Віктор Чорнуха, Леонтій Іванішин, Євген Дудка. Деякі з портретів, наприклад Ігоря Палиці, вже демонтували. Засновник групи компаній ТМ «ВІЛІЯ» Євген Дудка, повідомив, що гроші за фреску зі своїм зображенням нікому не платив, а фреску з його портретом треба демонтувати.
Читайте також: Прихожани шукають портрети бізнесменів у луцькому соборі, духівництво не коментує скандал
