Дмитро Селютін повернувся в рідне місто
Лучани зустріли у вівторок, 29 жовтня, медика 36-ї бригади морської піхоти Дмитра Селютіна, який два з половиною роки був у російському полоні. Військовий повернувся в Україну 13 вересня, під час обміну полоненими, а сьогодні Дмитро Селютін приїхав у рідний дім, де на його повернення весь час чекала велика родина, сусіди, друзі і всі лучани. На зустрічі бойового медика побувала кореспондентка Район.Луцьк.
Рідні та близькі влаштували для Дмитра справжнє свято з подарунками і сюрпризами. Сусіди та знайомі зустрічали героя з квітами, прапорами та жовто-блакитними кульками.
Дмитра зустрічали маленькі лучани
Дмитро з рідними та мером міста
Так зустрічали Дмитра Селютіна
Мама Дмитра Селютіна – Наталія Ніколаєва розповіла, що Дмитро був останній раз в Луцьку влітку 2021 року. Чекати на повернення сина з полону більше двох років їй допомагала віра у Дмитра та власне волонтерство.
«У мене син сильний духом. Я це знала, тому була впевнена, що він повернеться до нас обов’язково», – розповіла вона.
Наталія Ніколаєва
Надія на повернення сина допомогла жінці подолати складну хворобу. Наразі вона отримує другу вищу освіту, вчиться на психолога.
Жінка розповіла, що після повернення сина бачилася з ним у реабілітаційному центрі у Вінницькій області та разом з донькою Олександрою їздила до Дмитра в Пущу Водицю.
«У Немирові Дмитро зустрівся зі своєю пухнастою вихованкою – собакою Афіною, яку змушений був залишити в окупованому Маріуполі, бо росіяни її не пустили в автобус з полоненими», – розповіла жінка.
Майже рік Наталя писала у різні маріупольські фейсбук-групи, не припиняла пошуків та у минулому році знайшла Афіну. Волонтери везли собаку до Луцька через чотири країни.
Дмитро Селютін у рідному дворі
Група підтримки військового
Рідний дядько Дмитра Селютіна
Молодший брат Дмитра Єгор, який навчається у виші, а у вільний час працює аніматором, розповів, що за два роки, які чекав на повернення брата, неодноразово переглядав його книги з медицини і розумів наскільки Дмитро захоплюється своєю професією.
«Хоча в медичному коледжі йому один викладач казав, що він ніколи не працюватиме за фахом. Але той викладач сильно помилявся. Дмитру подобається допомагати людям», – розповів Єгор.
Про початок вторгнення хлопець дізнався від старшого брата. У нечисельних повідомленнях, які Дмитро надсилав з оточеного росіянами Маріуполя, він писав, що в нього все добре.
Єгор зізнався, що дуже сумував за братом і завжди знав, що той повернеться додому.
Дмитро Селютін розповів, що повернення з полону для військових – сильний стрес, бо після пережитого складно повернутися до звичного життя. Бойовий медик у майбутньому планує допомагати тим, хто пережив російський полон.
«Я їх розумію більше ніж інші і можу допомогти. Моя війна розпочалася у 2019 році, а закінчиться тоді, коли повернеться додому з полону останній мій побратим», – розповів він.
Він також розповів, що найбільше в полоні сумував за рідною мовою, яку довго не чув.
«Зізнаюся, все життя був російськомовним, але тепер не хочу знати іншої мови, крім рідної», – додав він.
Нагадаємо, лучанин Дмитро Селютін після закінчення медичного училища та проходження строкової служби у Василькові, пішов служити за контрактом. До початку повномасштабного вторгнення у Дмитра була п’ята ротація на сході. 24 лютого він був в селі Широкине, на Маріупольському напрямку.
З березня до квітня 2022 року він із побратимами тримав оборону на заводі імені Ілліча в Маріуполі, звідки їх і захопили в полон. Дмитро повернувся в Україну після 29 місяців полону.
