Дві третини батьків черкаських школярів вважають, що знання їхніх дітей не поліпшуються. Про це свідчать результати дослідження, проведеного фахівцями обласного Управління державної служби якості освіти.
Серед причин, які перешкоджають освітньому процесу, учні й вчителі називають повітряні тривоги, відсутність електроенергії та необлаштованість укриттів, розповіла Суспільному його очільниця Оксана Компанієць.
Зі слів вчительки черкаської школи №26 Наталії Овсієнко, нині рідкість провести урок за розкладом і без тривоги. В умовах війни діти навчаються понад два роки. І це відображається на їхніх знаннях.
На уроці хімії. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
На уроці хімії. Суспільне Черкаси/Ольга Лисенко
«Спочатку спад був різкий. Причому дистанційно наче б то все нормально, все гарно. А коли діти вийшли сюди, ми бачимо, що не відповідають ті оцінки, які були на онлайн навчанні і ті, які отримують діти, коли прийшли».
Якби не старалися і діти, і вчителі, додала пані Наталія, прогалини у знаннях — так звані «освітні втрати», усе ж є. Як їх долати — кожен педагог обирає самостійно.
«Я навчилася оптимізувати. Я з’єдную деякі теми другорядні з першорядними. І таким чином урок буде дуже цікавим і завжди завершеним і логічно продовженим. Онлайн-навчання трішки залишається, ми скидаємо в класрум дітям завдання, якщо тривога, але планування таким чином відбувається, що є індивідуальні години, факультативи», — розповіла вчителька Наталія Овсієнко.
У цьому вчительці допомагає досвід. А це — 30 років роботи у школі. Напевне, на її думку, саме тому, жоден з її учнів до репетиторів з хімії та біології, не ходить. Але відвідують приватних педагогів з інших предметів, розповіла школярка Анна Рибалко:
«Я ходжу до репетиторів англійської мови, оскільки хочу знати більше і володіти нею на досить високому рівні. А так, шкільної програми мені вистачає, і загалом проблем немає. Коли ми проходимо якийсь матеріал і частину з нього, я вже знаю, я спокійніша».
Повітряні тривоги відволікають від навчання, а ще додають стресу, додала Анна Рибалко:
«Навіть якщо тривога зранку приходиться якби збиратись і паралельно тримати телефон з картою повітряних тривог, якщо відбій є. І це також нервує. А якщо тривога під час навчального процесу, то приходиться доопрацьовувати тему вдома і іноді це трохи складно».
Але ті учні, які хочуть мати знання, і так навчаються на високі бали. Щось опановують самостійно, щось вчать з репетитором, додала школярка.
«Я ходжу до репетиторів англійської мови, оскільки хочу знати більше і володіти нею на досить високому рівні. А так, якби шкільної програми мені вистачає і загалом проблем немає. Тому потреби в репетиторах загалом немає».
Репетитора з англійської відвідує Вероніка Голікова, але вчити додатково інші предмети не має потреби.
«Того матеріалу, який дають в школі, вистачає, але для себе я теж дивлюся в інтернеті. Якщо мені це цікаво, я можу підійти до свого вчителя Наталії Іванівни, попитати в неї, вона мені все розкаже».
Є випадки, коли репетитор справді необхідний, додала Наталія Овсієнко. Приміром, дітям, які переїхали з окупованих територій. Але масове відвідування приватних педагогів не схвалює.
«Тривалий час не відвідувала школу і можливо індивідуальних годин з вчителем не вистачає, ну можливо на деякий час таке питання може вирішити репетитор. Але це має бути хороший репетитор. Якщо дитина не дає, не показує результату у своїх знаннях протягом місяця, від таких репетиторів треба відмовлятися, але це моя особиста думка».
Перш за все, долати освітні втрати допомагає очний формат навчання, додала директорка 26 школи Черкас Галина Титаренко. А ще додаткові заняття.
«Маємо індивідуальні консультації для дітей по базових предметах, таким, як математика, українська мова. Чому самі не ці предмети іде базово? Вони є підпорою для інших предметів і по них здається мультипредметний тест», — пояснила пані Галина.
Таким чином «долати» прогалини у знаннях намагаються у всіх школах Черкащини, розповіла очільниця обласного управління Держслужби якості освіти Оксана Компанієць.
«Доводиться більше давати матеріалу на самостійне опрацювання, проводити додаткові заняття, консультації і батькам більше часу теж реагувати на освітній процес дитини».
Усе це, згідно з проведеним дослідженням їхньої структури, впливає на емоційний стан учнів, і як наслідок – рівень знань, додала Оксана Компанієць.
«На думку вчителів, психоемоційний стан учнів значно погіршився в останні три роки. І ми це бачимо на результатах. Тривожність збільшилася фактично втричі, удвічі більше учнів вважають себе більш втомленими. Майже кожен другий учень почуває себе більше напружено».
А ще, згідно з цим дослідженням, дві треті батьків черкаських школярів вважають, що знання їхніх дітей не поліпшуються, додала Оксана Компанієць. Тому звертаються до приватних вчителів.
«Батьки обирають таку більше для них зрозумілу форму співпраці вчитель і дитина, утім нині є багато громадських ініціатив. Я жодним чином не кажу, що репетиторство — це добре. Я кажу про індивідуальні консультації, які допомагають дітям зрозуміти, де вони мають деякі проблеми і допомогти їм їх подолати».
Центр цифрової освіти «Співдія» — одна з ініціатив. Його роботу в Черкасах фінансує ЮНІСЕФ і уряд Люксембургу. Тут у формі гри другий рік поспіль черкаським школярам безоплатно допомагають надолужувати освітні втрати троє педагогів, розповіла вчителька початкових класів Тамара Смик. Тут дітям наголошують, що це не звичайні шкільні уроки. Тому й заняття відповідні.
«Наприклад, ігри можуть бути з навчальним елементом. Це можуть бути якісь поробки. Поки ми робимо, ми займаємося, ми навчаємося, ми складаємо. Ми можемо робить якісь діаграми, якісь розмальовки, розмальовки можуть бути з навчальним завданням. Це якісь картки можуть бути».
Школярка Вероніка Бабенко відвідує уроки «Співдії». Розповіла, що їй подобається, оскільки уроки не нудні:
«Я люблю всяке творче. Малювати і писати теж люблю».
Проблем із навчанням Вероніка не має, але сюди її батьки приводять, аби вона гарно вчилася і в старшій школі. Враховуючи тривоги, нині без додаткових занять не обійтися, вважає мама дівчинки Вероніка Бабенко.
«На першому етапі втрачаються знання і далі вже вони, як два плюс два. Спочатку вони не вивчили двоскладові цифри, далі трьох складники не знають тощо.
Школярка Анастасія теж відвідує заняття у «Співдії». Розповіла — їй цікаво.
«Ми, наприклад, колись робили робота, у якого двигалися ручки та ніжки, ми малюємо. Тут треба було розмалювати і порахувати скільки тут малюнків».
Такі заняття дуже «виручають» батьків, вважає мама Анастасії — Тетяна Михайлова.
«Той момент, що можна надолужити якісь пропущені знання на заняттях — дуже важливий. Дитина дуже попросилася, тому що їй тут цікаво, їй подобається, вона завжди біжить із задоволенням. омашні завдання сама робить».
Тут діти надолужують прогалини з математики та української мови. А от з англійської донька відвідує репетитора, додала пані Тетяна.
«Мені і спокійніше, і дійсно хотілося б трошки більший рівень саме з англійської мови у школі. Це стосується не лише четвертого класу, де якісь затримки. Старша також у сьомому. Тому ми уже з досвідом і вирішили вчасно взяти репетитора саме з англійської».
Заняття проводять у невеликих групках – до 10 осіб. Так, як це роблять у приватних закладах. Саме в таких шість років працює пані Тамара. І в приватних, і в державних є свої недоліки й переваги. Тому вибір за кожним з батьків, – каже вчителька.
«Треба дивитися індивідуально по дитині, якщо вона дійсно така от квіточка, в тепличних умовах. . Приватний заклад буде кращий. Якщо дитина більш адаптована, зібрана то для неї навпаки такий великий колектив – краще, бо вона там найде себе».Інформує procherk.info