Бізнес наголошує на необхідності преференцій для України у процесі адаптації до європейських стандартів
Про ризики й можливості бізнесу, які несе євроінтеграція України, стимули для повернення українців з-за кордону та вплив податків на інвестиційний клімат розповів керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз на конференції «Діалоги про майбутнє», яку провело видання NV 14 листопада в Києві.
Вступ України до Європейського Союзу відкриває значні можливості для бізнесу, однак держава має врахувати реалії післявоєнної економіки. На думку Водовіза, успішна євроінтеграція можлива лише за умов реформ і залучення іноземного фінансування.
«Наша економіка постраждала від війни. Нам точно треба виторговувати якісь преференції. Нам точно потрібно проваджувати реформи. А натомість – просити на них кошти, як це робили всі країни, що вступали до Євросоюзу», – зазначив він.
Окрім політичних реформ і завершення війни, важливими факторами для залучення інвестицій є стабільний інституційний розвиток, прозорість судової системи та захист капіталовкладень. Зараз Метінвест змушений працювати у режимі виживання, зменшивши інвестиції з $1 млрд до $300 млн на рік, однак готовий підтримувати процес євроінтеграції.
Окрему увагу керівник офісу гендиректора Метінвесту приділив проблемі дефіциту кадрів. Зокрема дефіцит кадрів спостерігається і на підприємствах Групи в Запоріжжі: це Запоріжсталь, Запоріжкокс, Запоріжвогнетрив та Запорізький ливарно-механічний завод.
За його словами, повернення українців із-за кордону можливе лише за умови відновлення соціальної інфраструктури.
«Люди повертатимуться, якщо діти зможуть ходити до нормальної школи, якщо є парк у місті, якщо безпечно, якщо є нормальне житло. Ми цими речами точно будемо займатися», – наголосив Олександр Водовіз.
Іншим викликом є конкуренція з європейськими країнами за робочу силу.
«Європейці так просто наших людей не відпустять і боротимуться за них. Тому що з одного боку в них є мігранти, що живуть на дотаціях, а з іншого боку – українці, які вміють працювати 24/7. І ми будемо конкурувати за мільйони наших людей, щоб їх повернути. Це буде величезним викликом, який на нас чекає», – додав Водовіз.
Підвищення податків, яке стало реакцією уряду на бюджетний дефіцит, також критикується бізнесом.
«Я розумію, що 51% нашого бюджету фінансують донори, й ми дуже залежні від них. Але ще в жодній країні світу підвищення податків не призвело до наповнення бюджету. Ми закриємо діру лише на кілька місяців. А далі сплачуватиме податки білий бізнес, а інші компанії переходитимуть у тінь або закриватимуться. І це не вихід з ситуації, тому нам треба звернути увагу на наше податкове законодавство. Ще ніхто не залучив інвестицій у країну підвищенням податків. Навіть в умовах війни», – підсумував він.
Олександр Водовіз вважає, що євроінтеграція має стати платформою для залучення інвестицій та реалізації реформ, які забезпечать конкурентоспроможність української економіки в ЄС.
Нагадаємо, що питома вага капінвестицій гірничо-металургійного комплексу України у загальному показнику вкладень у промисловості за підсумками 2023 року становила майже 10%, а їх обсяг зріс на 7,2% р./р. – до 16,6 млрд грн.
«Метінвест» цього року планує вкласти в обладнання та робочі майданчики $320 млн капітальних та близько $350 млн операційних інвестицій. Водночас протягом 5-10 років після завершення війни група очікує масштабну зелену трансформацію своїх активів вартістю близько $9 млрд.
