Welcome to Liberty Case

We have a curated list of the most noteworthy news from all across the globe. With any subscription plan, you get access to exclusive articles that let you stay ahead of the curve.

Subscribe to Liberty Case

Forever

Free

/ forever

Sign up with just an email address and you get access to this tier instantly.

Recommended

1-Year

$
300
$
0

/ year

Pay now and you get access to exclusive news and articles for a whole year.

1-Month

$
25
$
0

/ month

By agreeing to this tier, you are billed every month after the first one until you opt out of the monthly subscription.

Welcome to Liberty Case

We have a curated list of the most noteworthy news from all across the globe. With any subscription plan, you get access to exclusive articles that let you stay ahead of the curve.

Welcome to Liberty Case

We have a curated list of the most noteworthy news from all across the globe. With any subscription plan, you get access to exclusive articles that let you stay ahead of the curve.

Become a member

Get the best offers and updates relating to Liberty Case News.

― Advertisement ―

spot_img
HomeРегіониНовини ЗапоріжжяХочемо, щоб не стирали зі своєї пам’яті: в Запоріжжі рідні загиблих захисників...

Хочемо, щоб не стирали зі своєї пам’яті: в Запоріжжі рідні загиблих захисників започаткували Алею Спогадів, – ФОТОРЕПОРТАЖ

Хочемо, щоб не стирали зі своєї пам’яті: в Запоріжжі рідні загиблих захисників започаткували Алею Спогадів, - ФОТОРЕПОРТАЖ

Сьогодні, 26 жовтня, в сквері Дениса Тарасова рідні та друзі загиблих захисників висадили 30 дерев горобини, започаткувавши Алею Спогадів. Біля кожного дерева міститься табличка з ім’ям полеглого героя і QR-код, за яким можна дізнатись про життя воїна. Для Алеї Спогадів обрали горобину, адже її грона символізують пролиту кров.

Ініціаторкою висадки дерев є Катерина Тарасова – дружина загиблого активіста, правозахисника, військовослужбовця Дениса Тарасова. Він багато років боровся за те, щоб повернути громаді колишній сквер Яланського, який в 2023 році перейменували на сквер Дениса Тарасова.

– Денис дуже любив життя, людей, захищав постійно всіх, любив родину, своїх дітей. Знаходячись на передовій, «на нулі», він шукав подарунок Климентію (сину – ред.) – песика. Він спілкувався із заводчиками, щоб це був гарний песик, гарний подарунок від тата. Це був дуже чуттєвий момент в нашому житті. Подумки він завжди був з родиною, – згадує про чоловіка Катерина Тарасова.

Хочемо, щоб не стирали зі своєї пам’яті: в Запоріжжі рідні загиблих захисників започаткували Алею Спогадів, - ФОТОРЕПОРТАЖ

До заходу долучились учасниці проєкту «Коханий, я живу», який об’єднує дружин воїнів, загиблих в російсько-українській війні. Засновниця проєкту Ярина Геращенко каже, що ця Алея дозволить всім людям зануритись у спогади про полеглих героїв.

– Таблички містять QR-код, пройшовши за цим QR-кодом можна буде зануритись у спогади їх земного життя і ми запрошуємо всіх обов’язково це робити. Алея Спогадів є рушієм пам’ятування, ми хочемо, щоб наших рідних, які загинули, їх пам’ятали. Загинути за свою країну – це є героїчний подвиг, героїчний чин, нам потрібно, щоб люди не забували ціну і не стирали зі своєї пам’яті. Кожна горобина посаджена в пам’ять про якогось чоловіка. Це буде фундаментом пам’ятування, – розповідає Ярина Геращенко.

Дівчина прийшла у футболці з портретом свого загиблого коханого Ростислава. Саме в пам’ять про нього Ярина посадила дерево на Алеї Спогадів.

– Кожен мій спогад про Ростислава теплий і світлий. Ми щиро кохали один одного і я досі кохаю Ростислава. Це моє перше кохання. Ми буквально рік змогли побути разом, звісно ми не набулись, але це найкращий рік в моєму житті, а зараз найважчий час в моєму житті. Взагалі він для мене світлий промінчик. Він з’явився в моєму життя восени 2022 року, в мене тоді був, як мені здавалось, найгірший час в моєму житті і він як промінь сонця з’явився, зібрав мене розбиту до купки любов’ю, коханням і зробив з мене живою жінкою. Мені дуже важко від втрати Ростислава, – ділиться Ярина.

Хочемо, щоб не стирали зі своєї пам’яті: в Запоріжжі рідні загиблих захисників започаткували Алею Спогадів, - ФОТОРЕПОРТАЖ

Ще одне горобина на Алеї Спогадів посаджена на честь Костянтина Шаповалова. Дерево садила його родина – дружина, доньки і онука. 14-річна донька Каміла згадує яким був її батько.

Він у мене був дуже добрим гарним чуйним, дуже розуміючим, завжди мене підтримував. Це такий захід, що не приїхати я не могла. Це деревце на честь мого тата, якого я дуже сильно любила, який дуже сильно любив мене. Найяскравіші спогади про тата, як ми з ним на футбол ходили, я дуже це любила, тому завжди такі позитивні емоції взагалі, коли проводити з ним час. Як він вчив мене на велосипеді кататися і просто наші сімейні вечори, коли ми всією сім’єю сиділи в монополію грали або фільми дивились, – розповіла Каміла.

Хочемо, щоб не стирали зі своєї пам’яті: в Запоріжжі рідні загиблих захисників започаткували Алею Спогадів, - ФОТОРЕПОРТАЖ

Вікторія втратила на війні чоловіка Олександра. Коли він загинув, дівчина була на шостому місяці вагітності. Олександр так і не побачив свого сина, але встиг обрати для нього ім’я – Роман.

Саша був найсміливішою людиною в світі, він не боявся ні кацапів, ні їхніх бомб. Був впевнений у нашій перемозі і дуже серйозно ставився до своєї справи. Він був лідером у бригаді. За ним я була, як за стіною, він був для мене опорою, я такого чоловіка все життя чекала, але, на жаль, ми дуже мало побули разом, менше двох років. Ми встигли обрати ім’я для дитини. За тиждень до загибелі Саші ми відпочивали в Карпатах, йому відпустку дали, і тоді ми обрали ім’я. Саша дівчинку чекав, але у нас хлопчик і ім’я ми обирали вдвох, – згадує Вікторія.

Хочемо, щоб не стирали зі своєї пам’яті: в Запоріжжі рідні загиблих захисників започаткували Алею Спогадів, - ФОТОРЕПОРТАЖ

Альона посадила дерево в пам’ять про свого чоловіка Іллю. Каже, сподівається, що ця алея буде нагадувати людям, якою ціною їм дається спокійне і мирне життя. Згадує, що найголовнішим для її чоловіка був захист країни.

– Ілля був дуже веселою людиною – це скаже кожний, хто його знав. Це був вічний позитив, в нього взагалі ніколи не було поганого настрою. Навіть проблеми, якісь негаразди він вирішував з посмішкою на обличчі. Він був дуже чесним і вимагав чесності від інших. Він любив свою країну. Перше, що він мені сказав, коли ми починали стосунки, це те, що країна в нього буде завжди на першому місці і якщо я приймаю такі умови, то будемо пробувати створювати стосунки. Він пішов на війну ще 2014 році не за якимись медалями чи званнями, він пішов, бо це його і він пішов захищати своє і він був таким до кінця, – розповіла Альона.

Хочемо, щоб не стирали зі своєї пам’яті: в Запоріжжі рідні загиблих захисників започаткували Алею Спогадів, - ФОТОРЕПОРТАЖ