Куди ховатися людям у разі небезпеки? На весь мікрорайон варіантів немає, — попереджає міський депутат Анатолій Чугуєвець, який уже декілька місяців намагається привернути увагу до цієї проблеми. Ще торік навесні він розповів на сесії міськради про два укриття на вулиці Василя Червонія, які могли би прихистити мешканців під час повітряної тривоги. Однак у приміщень — давно приватні власники. Одне з них колись належало заводу «Газотрон». Порівняв його з басейном без води: ніби і є укриття, але облаштувати його нікому.
Анатолій Чугуєвець, депутат міської ради Рівного:
— Це колишнє протирадіаційне укриття «Газотрону», де ще за радянських часів було передбачено так, щоб люди могли залишатися там на довгий час, тож колись там були запаси води і все необхідне — воно розраховане на 1000 місць. Було їх декілька, а зосталося це одне, і воно давно уже у приватних руках. На жаль, воно не працює, захаращене. В одному кутку — пісок, в іншому — щебінь… Ми домовилися і тепер, з доброї волі власника, він буде дозволяти людям туди приходити і ховатися. Але проблема в тому, що там немає на чому сидіти. Потрібні лавочки!
Колись там їздили, показували, робили приписи, щоб їх облаштували. Але вже третій рік повномасштабної війни, а до цього часу ніхто нічого так і не зробив. Якщо, не дай Бог, станеться щось таке надзвичайне, то у цьому районі немає жодного укриття! Наприклад, куди сховатися під час повітряної тривоги відвідувачам МПК «Текстильник»? Навпроти було укриття, але вже переобладнане і закрите, воно у приватній власності — це у будинку № 29. Найближче до нас є хіба невеличке укриття у поліклініці на вулиці Грушевського, там місця на 100 осіб. А ще маємо угоду з музичною школою № 2, але це теж неблизько…
Оце сховище на території колишнього заводу «Газотрон»на початку війни скрізь позначалося на картах як укриття, поліція їздила, перевіряла. Невже через три роки стало легше жити чи перестали боятися?
Олена РАКС.
