Громади Хмельниччини взяли участь в обговоренні реформи старшої школи

Реформа старшої школи є частиною комплексного оновлення загальної середньої освіти за концепцією НУШ. З 2027 року профільна середня освіта стане трирічною (10–12 класи) і матиме два спрямування: академічне – поглиблене вивчення предметів (курсів) і підготовка до вступу у ЗВО; професійне – орієнтація на здобуття професії та швидший вихід на ринок праці.

Для підвищення якості освіти потрібно шукати найефективніші рішення, тому ключовим є налагодження співпраці між МОН, ОВА та громадами. Міністерство освіти і науки України в партнерстві зі Швейцарсько-українським проєктом DECIDE – “Децентралізація для розвитку демократичної освіти” проводить низку регіональних обговорень цілей реформи старшої школи й першочергових кроків її впровадження.

Громадське обговорення реформи й особливостей її впровадження в Хмельницькій області відбулося 15 листопада. До нього долучилися понад 150 учасників, серед яких представники ОВА, обласної ради, голови РВА, керівники органів управління РВА, голови ТГ, керівники управлінь освіти ТГ і закладів загальної середньої, фахової передвищої та професійної (-технічної) освіти.

Упродовж заходу організатори висвітлили такі ключові аспекти втілення реформи профільної школи, як:

співробітництво територіальних громад як механізм ефективного функціонування мережі закладів освіти;
моделі фінансування закладів профільної середньої освіти;
питання засновників закладів профільної середньої освіти.

Начальник Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін зазначив, що громадськість Хмельниччини усвідомлює важливість змін і вже має успішні приклади створення академічних ліцеїв та реорганізації закладів освіти. Попереду багато роботи, проте старт реформі покладено, що дасть змогу підвищити якість освіти та сприятиме тому, щоб діти залишалися навчатися в Україні.

У старшій школі закладається ключова спрямованість учня, і тому важливо в цей період надавати максимум якісних знань. Адже рушієм розвитку економіки є знання: вузькопрофільні і цілеспрямовані. Ми зі свого боку намагаємося створити всі умови для того, щоб реформа була успішно впроваджена. Було затверджено перспективну мережу академічних ліцеїв і професійних коледжів. Ця мережа може змінюватися надалі, багато залежатиме від громад. І ми чекаємо тут ініціативи з їхнього боку, щоб затвердити фінальну мережу закладів, яка у 2027 році буде готовою функціонувати повноцінно. Усе це для того, аби майбутні випускники змогли якнайліпше реалізувати свій потенціал у майбутньому, – розповів Сергій Тюрін.

Заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова наголосила на важливості співпраці органів влади, ОВА, місцевого самоврядування для успіху реформи.

Ця реформа особлива тим, що недостатньо рішень одного органу влади, тобто МОН, для її реалізації. Так, МОН відіграє ключову роль, адже надає пропозиції до законодавства, відповідає за оновлення змісту освіти. Проте лише у звʼязці “МОН – громади” можна розробити спроможну мережу закладів освіти. Лише завдяки співпраці з Міністерством фінансів України можливо передбачити субвенції на обладнання. А разом з Міністерством інфраструктури – напрацьовувати інфраструктурні рішення (наприклад, дороги), – сказала заступниця міністра.

Вона зазначила, що під час моделювання мережі кожен регіон України й кожну громаду розглядають окремо, щоб врахувати всі особливості та створити спроможну освітню інфраструктуру закладів освіти.

Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU, розповіла, як відбувалося напрацювання стратегії реформи та які чинники враховувалися. За її словами, в основі освітніх змін – запит суспільства.

Засновниками академічних ліцеїв є територіальні громади, тож дуже важливо почути їхню думку, зрозуміти умови створення цих ліцеїв та відповідно до реальної ситуації на місцях уже вдосконалювати законодавство. Саме для цього ми організовуємо дискусійну платформу з громадами у формі громадських обговорень цілей реформи, щоб уряд мав можливість почути і врахувати їхні думки.
Ця реформа запроваджується для того, щоб учні мали вибір професії, і, починаючи з 5–6 класу вже поступово рухалися до вибору свого кар’єрного шляху. Саме для цього заплановано запровадити посаду кар’єрних радників, щоб учні у 10–12 класах могли більш усвідомлено обирати той напрям, до якого вони мають більше хисту та де бачать своє професійне майбутнє. Зміни плануються для того, щоб учні могли реалізувати себе, знайти роботу у своїй країні, – наголосила Валентина Полторак.

Результати всеукраїнського соціологічного дослідження, яке провів Київський міжнародний інститут соціології на запит Проєкту DECIDE, свідчать про значну підтримку реформи. В опитуванні взяли участь понад 80 тисяч респондентів: учні, батьки, освітяни та представники місцевої влади з усіх регіонів.

У Хмельницькій області реформу підтримують:

90% старшокласників;
89% батьків учнів 10–11 класів і 79% батьків учнів 5–6 класів;
75% учителів;
86% директорів шкіл.

Директор департаменту освіти Хмельницької ОВА Олександр Пунда розповів про перспективну мережу академічних ліцеїв в області. Заплановано, що в Хмельницькій області буде 48 академічних ліцеїв і 22 професійні коледжі. Адже область має 60 громад, тобто ліцеї матиме тільки половина з них, а кількість учнів, які потенційно навчатимуться в ліцеях і професійних коледжах у 2030 році, становитиме приблизно 42 600 (це нинішні 5–7 класи).

Громадам області треба об’єднувати зусилля, разом формувати потрібну для існування ліцею кількість учнів, ухвалювати рішення, а отже, ініціювати доповнення до запланованої мережі ліцеїв. Зокрема, такий сценарій може здійснитися в разі Китайгородської та Староушицької громад. Є чудовий ліцей у Старій Ушиці, де могли б навчатися учні з обох громад, коли набуде чинності реформа старшої школи, – зазначив Олександр Пунда.

Після завершення доповідей спікерів відбулася дискусія у форматі “запитання–відповідь”.

Регіональне обговорення реформи
Фото: Денис Кудрявцев