Надія на звільнення з полону. Фото: Ілюстрація ШІ
Від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України було зафіксовано безліч порушень прав людини. Згідно з даними спеціалізованого реєстру, наразі зареєстровано близько 55 000 осіб, зниклих безвісти або незаконно позбавлених волі внаслідок збройної агресії РФ.
Згідно з даними Моніторингової місії ООН, росіяни вбили 11 973 мирних жителів України, а 25 943 людини дістали поранення. Наприклад, загальна кількість жертв окупантів на Донеччині, без урахування Маріуполя та Волновахи, вже становить 2896 убитих та 6507 поранених.
В Офісі Омбудсмана України зазначають, що в державній установі традиційно не розголошують публічно кількість українських військовополонених.
Наразі завдяки зусиллям команди, яка працює над поверненням українських військовополонених та цивільних заручників, вдалося організувати 58 обмінів та звільнити 3767 полонених, включаючи 168 цивільних заручників.
На думку Омбудсмана України, першим і основним інструментом повернення військовополонених є сильна українська армія, яка здатна поповнювати обмінний фонд.
«Коли наші герої та героїні зі зброєю в руках беруть російських солдатів у полон, це надає нам додаткові можливості для проведення переговорів і повернення наших військовополонених. Також це посилює міжнародний тиск. Як би скептично ми не ставилися до міжнародної активності, я все ж таки дотримуюся позиції, що міжнародні партнери ставлять питання порушення Російською Федерацією Женевських конвенцій. Вони можуть додатково впливати на росіян, і іноді нам вдається повернути ще когось», – заявив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Чому не називається точна кількість військовополонених
Точна кількість українських військовополонених, за даними Омбудсмана, може сягати десятків тисяч, але однією з причин, чому вона не озвучується, є тактика ведення переговорів із державою-агресоркою.
«Ми не повідомляємо, скільки російських військовополонених перебуває в Україні, і вони не повідомляють, скільки українських військовополонених утримується у РФ. Як показує практика, нам усе ж таки вдається організовувати обміни. Однак це відбувається не так системно, як хотілося б, не так швидко, не в таких масштабах, як необхідно, і не в тих категоріях, на яких ми наполягаємо. Наприклад, насамперед ми хотіли б повернути тяжкопоранених, тяжко хворих, жінок і тих, хто найдовше перебуває в російському полоні, починаючи з 2014 року», – зазначив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Українські військовослужбовці, яких повернули з полону. Фото: Офіс Омбудсмана України
Підкреслюється, що Офісу Омбудсмана України можуть бути відомі імена полонених, але через неможливість їхньої верифікації процес переговорів із РФ значно ускладнюється. Окрім військовополонених, є також цивільні особи, незаконно позбавлені волі окупантами. За попередніми оцінками, росіяни утримують у заручниках близько 16 000 цивільних.
«А чи можу я припускати, що ця цифра не остаточна? Я не просто це припускаю, я це знаю. Дуже часто ми отримуємо інформацію, наприклад, про те, що родича затримали російські військові, коли сім’я виїжджала з ТОТ (тимчасово окупованої території). Лише через кілька місяців родина звертається до органів влади. На запитання: “Чому ви не повідомили раніше?” всі відповідають, що люди боялися. Вони побоювалися, що, якщо зв’яжуться з представниками влади й це стане відомо окупантам, то завтра всіх затримають», – додає Лубінець.
На тимчасово окупованих територіях (ТОТ) представники російської окупаційної влади не розбираються і затримують усіх: жінок, дітей, людей з інвалідністю, колишніх військових, колишніх правоохоронців і суддів. Саме тому в Офісі Омбудсмана впевнені, що кількість затриманих виявиться значно більшою, коли окуповані території будуть звільнені.
Близько 40% повернутих із полону — це особи, які мали статус зниклих безвісти за особливих обставин і не були визнані Міжнародним Комітетом Червоного Хреста.
Депортовані українські діти
Від початку повномасштабного вторгнення РФ депортувала або насильно перемістила приблизно 20 тисяч українських дітей. Наразі Україні вдалося повернути 1032 маленьких українці з Росії.
10 грудня 2024 року Україна повернула з тимчасово окупованої території ще п’ятьох дітей.
Ще п’ять дітей, яких вдалося повернути в Україну. Фото: Офіс Омбудсмана України
Однак реальна цифра може бути набагато вищою, оскільки російська влада відмовляється надавати інформацію. Про це розповіла радниця керівника Офісу президента та операційна директорка Bring Kids Back UA Дарія Зарівна.
Згідно з доповіддю російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, Росія від початку повномасштабного вторгнення «прийняла» близько 4,8 мільйона жителів України, з них понад 700 тисяч — діти. Однак ці дані не є надійними, оскільки РФ не зацікавлена в поширенні правдивої інформації.
У Генпрокуратурі наголошують, що масова депортація українських дітей є цілеспрямованою державною політикою Росії. Ця політика передбачає спрощення законодавства, фінансування державних програм з усиновлення та прямий контроль з боку вищого політичного керівництва.
Про це йдеться в третьому тематичному звіті «Російська систематична програма примусового усиновлення та опіки українських дітей», опублікованому Гуманітарною дослідницькою лабораторією (HRL) при Школі громадського здоров’я Єльського університету.
Мапа викрадених українських дітей з місцями їхнього розміщення на території Росії
Звіт підтверджує безпосередню залученість президента Росії та уповноваженої президента РФ з прав дитини до процесів незаконної депортації та усиновлення українських дітей з метою стирання української ідентичності.
Також у звіті містяться докази причетності до цих злочинів очільника так званої «ДНР» Дениса Пушиліна та радника очільника з прав дітей цієї псевдореспубліки, яким у жовтні повідомили про підозру в межах національного кримінального провадження.
Ватажок так званої «ДНР» Денис Пушилін допомагає в депортації маленьких українців
У рамках дослідження було ідентифіковано 314 депортованих українських дітей із Донецької та Луганської областей. 148 маленьких українців внесено до російських баз даних з розміщення дітей, які можуть бути усиновлені або передані під опіку. З них 42 дитини вже усиновлені, взяті під опіку або мають призначеного російського опікуна.
На наведеній вище схемі зображені ключові суб’єкти, які керують і сприяють російській програмі примусового усиновлення та виховання
Ще 166 дітей розміщені в російських сім’ях. Переміщення дітей до країни-агресорки здійснювалося повітряно-космічними силами РФ і літаками, підконтрольними російському уряду.
Обмін «церковних мишей» з РФ
Крім звичайних зрадників і прихильників «руського миру», яких можна обміняти на наших захисників, цивільних і дітей, в Україні досі залишається невелика група людей, які за своїми переконаннями продовжують допомагати РФ. Йдеться про служителів Московського патріархату.
Це не поодинокі випадки, коли церковні служителі УПЦ МП цілеспрямовано тим чи іншим чином працюють на РФ. Хтось із них публічно виправдовує російську збройну агресію проти України, дехто допомагає чоловікам незаконно перетинати кордон, а особливо цінні постаті навіть включаються до списків на обмін.
У цьому випадку в суспільстві виникає логічне запитання: чи не слід включати таких «церковних служителів» у списки для обміну, і чи є попит на них з боку окупантів? На це запитання «Новинам Донбасу» відповів Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
«Цивільних осіб ми не маємо права обмінювати. На підставі Женевських конвенцій ми можемо проводити обміни виключно між військовослужбовцями ЗСУ та військовими РФ, які мають статус військовополонених або зниклих безвісти. До речі, у нас є досить велика кількість тих, кого ми повернули, не маючи статусу військовополонених. Тому в цьому випадку обміни поширюються виключно на комбатантів», – зазначив Омбудсман України.
За словами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, консультації з питань повернення цивільних осіб, громадян іноземних держав або громадян РФ, а також з питань «возз’єднання» родин (мається на увазі обмін служителів Московської церкви), все ж таки проводяться.
Митрополит Тульчинської єпархії у Вінницькій області Іонафан, який поширював прокремлівську пропаганду серед парафіян. За нього російська сторона віддала кількох військовополонених Фото: СБУ
«У нас немає якогось особливого підходу до будь-якої окремої конфесії. Це Російська Федерація стверджує: “В Україні відбуваються гоніння на певну церкву”. Тому я підкреслюю: у нас такого не було і немає. Якщо у правоохоронних органів є питання, а вони дійсно є, то це виключно питання до окремих громадян за їхні дії. Однак ми припускаємо, що, на жаль, представники однієї з конфесій нерідко вчиняють кримінальні злочини проти ЗСУ та громадян України, що підтверджується звітами СБУ», – зазначив Дмитро Лубінець.
Водночас Омбудсман України постійно порушує перед співробітниками правоохоронних органів питання про необхідність уникати згадки конфесії, наголошуючи на тому, що це громадяни України, які займаються релігійною діяльністю та вчиняють кримінальні правопорушення.
