Боєць Вільно-козачого загону РДК. Фото: Новини Донбасу
Трохи більше ніж два роки тому, 11 серпня 2022 року, було засновано «Російський добровольчий корпус» — підрозділ, який воює проти путінської армії у складі Сил оборони України.
За цей час бійці РДК брали участь у багатьох важливих операціях та битвах з окупаційними військами РФ як на лінії фронту в Україні, зокрема в Бахмуті та Авдіївці, так і на території самої Росії.
Озброєні добровольці з Росії вважають себе справжньою опозицією кремлівському режиму. Про один із підрозділів — Вольно-козачий загін, який воює у складі «Російського добровольчого корпусу», розповідають «Новини Донбасу».
«Беззбройні мітинги ні до чого не приведуть, я прихильник реальної війни»
Вони називають себе козаками та воюють у «Російському добровольчому корпусі» на боці України. У Росії їх вважають терористами, а в Україні вони пліч-о-пліч з ЗСУ борються проти путінської армії.
«Вітаю, мене звуть Роман. Мій позивний “Кубань”. В Україні я вже майже два роки. Сам родом із Кубані, я боєць Вільно-козачого загону РДК. Ми взяли до рук зброю, щоб разом із Україною боротися проти кремлівського режиму за свободу Дону, Кубані, Терека та інших козацьких земель», — розповідає про себе доброволець із Росії.
Після того як він із підліткового віку на рідній Кубані почав цікавитися історією та політикою, зрозумів, що стає все більш опозиційно налаштованим до путінського режиму.
Боєць Вільно-козачого загону РДК Роман «Кубань». Фото: Новини Донбасу
«Десь років о 16-й я познайомився з козаками, які казали, що їм теж все це не подобається, не подобається ця влада. Але за фактом це [об’єднання кубанських козаків] було просто структурою, яка приваблювала молодь, щоб контролювати її та не давати робити зайві кроки. Нічого цікавого там для себе не виніс. Це просто діди, які збираються в козацькому штабі, бухають та курять шмаль», — каже Роман.
Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, Роману, як козаку, віддали наказ розігнати місцевий антивоєнний мітинг. Після того, як він відмовився, козаки донесли на нього у ФСБ. Почалися проблеми в коледжі, і після кількох допитів спецслужб він вирішив покинути Росію.
«Коли поїхав, я твердо вирішив, що я хочу воювати. Я не хочу жити за кордоном, жити в еміграції, мене це не цікавить. Мене не цікавить життя в якійсь там російській опозиційній спільноті. Мене не цікавлять усі ці “чаювання проти Путіна”. Я знаю, що це ні до чого не приведе, як і беззбройні мітинги. Я прихильник реальної війни, реальних дій і тому я тут», — пояснив боєць Вольно-козачого загону РДК.
Роман зрозумів, що хоче вступити до «Російського добровольчого корпусу», до лав Вольно-козачого загону, який офіційно було сформовано на початку 2024 року. Його створили тому, що в РДК було багато козаків, і вони добре зарекомендували себе на фронті.
Шеврон «Російського добровольчого корпусу». Фото: Новини Донбасу
«Моя мотивація — це боротьба проти режиму РФ, а боротьба проти режиму РФ можлива лише через визволення української території. Тобто, це пазл, який веде до розвалу Російської Федерації. Наша ідеологія, козачий націоналізм, — це ідеологія визволення та боротьби за козацьку націю, бо наші землі зараз, у нашому розумінні, окуповані РФ. А у Громадянську війну (1917–1923 років — прим. ред.) наші землі були незалежні. Це все — Донське військо, це Кубанський край Кубанського війська», — розповідає військовослужбовець Роман із позивним «Кубань».
За деякими даними, цар Іван Грозний у середині 16 століття у якості подяки за взяття Казані віддав козакам у вічне володіння річку Дон. Після цього Петро Перший розпочав фізичне знищення донських козаків, різко обмежив їхні права на самоврядування та зменшив територію. Наступні російські правителі були лояльніші до козаків і до революції 1917 року область Війська Донського зберігалася. Радянська ж влада після революції та громадянської війни продовжила те, що почав Петро Перший – знищення донських козаків.
Боєць РДК з українським корінням
Ще один боєць Вільно-козачого загону РДК, Тимофій, народився в Москві і жив там до семирічного віку. Потім із батьками переїхав до Одесина — на історичну батьківщину батька, досить відомого українського та російського художника Сергія Ануфрієва.
«Він [батько] народився в Одесі і, відповідно, у якийсь момент вирішив повернутися до Одеси, України. А я ріс тут доти, доки не поїхав навчатися до університету в Росії. Там розпочав навчання на філософському факультеті», — розповів про себе супротивник кремлівського режиму Тимофій із позивним «Енею».
Тимофій. Фото з особистого архіву
Тимофій влаштовував філософські конференції та брав активну участь у громадському житті. Коли почалася повномасштабна війна, він вирішив залишити Росію і поїхав до Сербії. Там він брав участь у культурних заходах, читав лекції, і там же познайомився з одним із засновників Вільно-козачого загону РДК.
«По суті, я розумів, що все це має опосередковане значення в порівнянні з тим, що відбувається зараз в Україні, в країні, де я виріс і з якою так чи інакше асоціюю себе, незважаючи на наявність російського громадянства», — згадує боєць.
Батьки Тимофія — вихідці з півдня України та Росії. За його словами, в роді були й донські, й запорізькі козаки.
«Я завжди почувався пов’язаним і з Україною, і з Росією, але не міг зрозуміти, хто я такий. Як так виходить? Я не можу повною мірою назвати себе українцем, але й росіянином назвати язик не повертається. Зрештою я дійшов висновку, що насправді я скоріше козак», — пояснює Тимофій.
За що воюють козаки РДК
Бійці Вольно-козачого загону РДК вважають себе нащадками козаків і хочуть відродити цю культуру.
«Справжнє козацтво — це ми. Ми його єдине представництво в сучасності. Ми ведемо боротьбу за визволення нашої рідної землі від лап кремлівських еліт. Ми — відлуння тієї війни, яка продовжується досі», — стверджує «Кубань».
За словами представників козачого загону, вони вважають себе нащадками вільних та незалежних воїнів, які протистоять московській владі.
«Це справді люди, які мають козацьке походження та асоціюють себе з козацькою ідеєю. Зрештою, вони хотіли б бачити свою рідну землю незалежною від московської влади. Ми, як і всі бійці РДК, є частиною цього дружнього ордену, але при цьому зберігаємо свою самоідентифікацію як козаків», — пояснює «Еней».
Боєць Вольно-козачого загону РДК Тимофій «Еней». Фото: Новини Донбасу
У чому відмінність українських козаків від російських
Російські козачі організації, за словами істориків, завжди були підконтрольні владі. Якщо в Україні це громадські та культурні організації, то в Росії політично орієнтовані.
«Російське козацтво повністю перейшло на службу до російської влади. Цілком виконує всі забаганки і є ще одним інструментом для впровадження російської внутрішньої та зовнішньої політики, де їм це вдається», — розповідає історик та голова громадської організації «Центр мілітарної історії» Василь Павлов.
«Козача культура у Росії сильно спотворена. Вона перетворилася на цирк шапіто – я навіть не знаю, як це інакше назвати. Це просто маскарад, позбавлений справжнього козачого духу», — зазначає боєць РДК із позивним «Кубань».
Кремль використав козаків як інструмент дестабілізації на Донбасі у 2014 році. Тоді вони брали активну участь у бойових діях на боці так званих «ДНР» та «ЛНР». За словами істориків, козацтво у східних областях України повністю перебувало під впливом російських спецслужб. Ці організації використовувалися для поширення кремлівських наративів, прикритих гаслами про «відродження традицій».
«Багато національно свідомих козаків, які продовжують жити на своїй землі — у сучасній Ростовській області, Краснодарському краї та на Кубані, — дивляться на всю цю “движуху” досить поблажливо», — каже «Еней».
Боєць Вільно-козачого загону РДК. Фото надане підрозділом
До складу РДК, крім козачого загону, входить бойовий підрозділ карел-націоналістів, який бореться за незалежність Карелії. Також існує окрема група, яка виступає за незалежність Калінінградської області.
«Якщо ми можемо використовувати козаків у такій якості, щоб розколювати єдність РФ і створювати натомість низку незалежних держав — неважливо, національних чи козацьких, — то це буде лише на користь», — упевнений історик Василь Павлов.
На яких ділянках фронту воюють козаки
Козачий загін у складі «Російського добровольчого корпусу» брав участь у низці військових операцій.
Роман розпочинав свою службу штурмовиком на Луганщині, під Сватовим. Потім він воював на коксохімічному заводі в Авдіївці, що на Донеччині, де отримав осколкове поранення.
«Страшно. Перший штурм був у Авдіївці — тоді адреналін зашкалював. Я завжди мріяв вискочити з машини зі зброєю в руках і стріляти з коліна по головному супротивникові. Я це випробував. Я випробував навіть більше у тому штурмі. Але, якщо не вдаватися в подробиці, це була ціла палітра емоцій. Тому всі наші штурмовики — це просто звірі», — розповідає Роман із позивним «Кубань».
Бійці Вільно-козачого загону РДК. Фото надане підрозділом
У складі РДК заходив до Білгородської області РФ, стримував наступ окупантів у Харківській області у травні 2024 року. Остання знакова операція — звільнення від російських військ Вовчанського агрегатного заводу у вересні 2024 року.
«Вони [військові сил РФ] на заводі опинилися у тактичному оточенні. Наша мета полягала в тому, щоб змусити їх до миру», — наголосив «Кубань».
У зачистці Вовчанського агрегатного заводу брав участь і Тимофій. Це поки що його єдина військова операція. Деякі російські військові, які під час штурмів потрапляють в український полон, зрештою переходять на бік «Російського добровольчого корпусу».
«Ми маємо і колишніх співробітників ГРУ, і російську десантуру, і, відповідно, бійців ПВК “Вагнер”. Це адекватні люди, які усвідомлено зробили вибір перейти на наш бік — на бік України, бік добра», — зазначає Тимофій із позивним «Еней».
Його побратим Роман додав, що до складу їхнього підрозділу входять і колишні бійці «Шторм-Z».
«Як потрапляють [у наші лави]? Ну спочатку висловлюють бажання, потім з ними проводиться бесіда, після чого начальник штабу приймає рішення. Далі, залежно від професійних навичок, вирішується: прийняти їх, не ухвалити чи відмовити», — додав Роман.
Відносини РДК із бійцями ЗСУ
За словами бійців РДК, конфліктів з українськими військовими вони не мають, адже вони воюють проти спільного ворога.
«Якогось негативного ставлення я жодного разу не зустрічав. Загалом на війні важко таке уявити. Ми всі в одному човні, ми маємо зовсім інші проблеми. Такі питання, як правило, навіть не виникають. Ти воюєш, захищаєш суверенітет України і до тебе немає зайвих питань. Все, ти зробив свій вибір. А вибір є особливо важливим для таких молодих хлопців, як ми», — зізнався Тимофій.
Тієї ж думки дотримується і Роман, наголошуючи, що їх ніхто не сприймає негативно, оскільки вони вже стали повноцінною частиною українського суспільства.
Боєць Вільно-козачого загону РДК. Фото надане підрозділом
У РФ «Російський добровольчий корпус» визнано «терористичною організацією» та заборонено. Нещодавно суд заочно засудив командирів РДК до довічних термінів за державну зраду, а також за тероризм, пропаганду тероризму, незаконний перетин кордону, незаконний обіг зброї, боєприпасів та вибухівки.
«Щодо повернення до Росії, то, як і багато хто, я готовий повернутися туди зі зброєю в руках, на БТР. Поки що я не бачу іншого способу свого повернення», — упевнений Тимофій.
Боєць Вільно-козачого загону РДК Роман також розуміє, що поки що влада на них там не чекає.
«”Терористи”, що вдієш? Але що нас там чекає? На нас чекає війна. Тобто на нас там не чекають — це ми на всіх чекаємо. Я готуюся до того, що війна буде довгою, і психологічно вже налаштувався на це», — сказав він.
Матеріал створений за підтримки «Медіамережі»
