«Дякуємо ЗСУ!»: з нагоди Міжнародного дня «Дякую» в Полтаві показали виставу для військовослужбовців, ветеранів та учнів профільного ліцею
Сьогодні, 11 січня, на сцені Полтавського академічного обласного театру ляльок колеги-артисти з Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя представили п’єсу людини, котра від перших днів повномасштабної війни стала на захист України й не з чуток знає, що там «за лаштунками» військової служби, – п’єсу Максима Девізорова «І в горі, і… шототам».
Переглянути постановку сьогодні запросили чинних військовослужбовців, ветеранів ЗСУ, учнів Полтавського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Віталія Грицаєнка Полтавської обласної ради.
Захід відбувся з ініціативи обласної військової адміністрації у межах спільного проєкту полтавського Театру сучасного діалогу й київського Театру ветеранів.
«Сьогодні, у Міжнародний день «Дякую», ми вирішили в такий спосіб сказати «Дякуємо!» нашим Збройним силам, усім Захисникам і Захисницям України, адже вони найбільше заслуговують на нашу вдячність сьогодні», – пояснила директорка Департаменту культури й туризму Полтавської облвійськадміністрації Ірина Удовиченко.
Подякувавши Збройним силам за той внесок, що вони роблять у збереження України, т. в. о. начальника ОВА Володимир Когут зауважив, що такі заходи, окрім іншого, сприяють ресоціалізації військовослужбовців.
«Цим проєктом ми прагнемо підтримати, зокрема психологічно, наших воїнів, надати їм можливість відволіктися від повсякденних справ, соціалізуватися, рухатися, бути в суспільстві, як до того, як вони пішли на фронт», – сказав Володимир Когут.
Він висловив сподівання, що вже восени на полтавських сценах будуть представлені п’єси місцевих авторів – ветеранів, військовослужбовців чи їхніх рідних.
А сьогодні полтавські актори Мар’яна Мощар, Сергій Козубенко та Олександр Бородавка, котрий нині, до речі, служить у ЗСУ, під керівництвом режисера-постановника Владислава Шевченка показали глядачам постановку за твором столичного автора – історію з життя, історію однієї пари – військовослужбовця та його дружини, історію однієї зради…
По завершенні читання відбулося обговорення почутого, побаченого. «Тема дійсно актуальна, вона важлива», – висловив свою думку відомий полтавський письменник, який став на захист України ще з часів антитерористичної операції, Віталій Запека. Адже війна нищить не лише населені пункти, вона руйнує життя людей, їхні сім’ї, приносить велику, якщо не рекордну, кількість розлучень. Якщо поглянути на статистику, то 2024-го на Полтавщині розірвали шлюбів майже вдвічі більше, ніж 2022 року, та приблизно на третину більше, ніж 2023-го. Чому стаються ці розлучення? Через втому, непорозуміння, зміну світобачення, світосприйняття тощо, як говорили сьогодні глядачі. Чи можливо не допустити руйнування родини? Так. Але це велика й, головне, спільна робота. І кожна людина вирішує для себе, чи візьметься за неї та доведе до кінця…
Загалом публіка правильно підмітила сьогодні особливість концепту Театру ветеранів – інструмент рефлексії. Завдяки цьому мистецтво стає більш доступним, через нього кожен шукає відповіді на свої питання. І нехай історії, представлені в такому театрі, написані не зовсім за законами драматургії, але вони живі, це реальний досвід, і кожен його може використати для себе.
«Основне завдання мистецтва – торкатись людської душі, і це чудово вдалося – як на сцені, так і в самій п’єсі. Можливо, це через мій особистий досвід, тому що це для мене надзвичайно близько. Але я не отримував ніколи такого задоволення від театру, як зараз, проливаючи одну скупу сльозу, яка в мене прокотилася по щоці. Це було неперевершено», – зазначив сержант ЗСУ Артем Павлов.
